Розміщення інфрачервоного обігрівача у ванній кімнаті – це, по суті, боротьба з парою. Вода та електрика не сумісні, а стандартна електропроводка просто не призначена для таких умов. Щоб усе залишалося безпечним та сухим, необхідно ретельно контролювати місця підключення електропристрою до роз’ємів.
Запобігання потраплянню води
Вода потрапляє майже всюди. Щоб запобігти потраплянню вологи між живими контактами та корпусом пристрою, використовуються корпуси класу IP65. Необхідно також герметизувати ці точки з’єднання за допомогою силікону чи інших герметиків. Якщо ви використовуєте роз’єми типу R7s чи Sk15, переконайтеся, що вони захищені від прямого контакту з водою. Якщо контакти залишити відкритими, на керамічній основі буде утворюватися конденсат, що може призвести до короткого замикання.
Елементи, які справді ефективні
Ми використовуємо кварцове скло та керамічні ізолятори – вони чудово запобігають витоку струму. У ванній кімнаті, де багато пари, необхідно, щоб поверхня ізоляторів мала достатньо простору для правильного розташування електричного струму. Ми віддаємо перевагу посиленій кераміці – вона не поглинає вологу, на відміну від губки. Також обов’язково підключіть корпус пристрою до спеціального заземлення. Це дозволить автоматично вимкнути пристрій у разі поломки, щоб металевий корпус не став джерелом електричного струму.
Проблемні аспекти
Є одна проблема: якщо все занадто герметизувати, щоб не дати воді потрапити всередину, то тепло залишиться всередині пристрою. Якщо пристрій не може „дихати“, його внутрішні компоненти швидко перегріються та зламаються. Суть полягає у знаходженні оптимального балансу між герметичністю та можливістю вентиляції.
Ще одна порада: додайте в кабель невеликий вигин – це допоможе запобігти текучості води вниз по кабелю та прямо в роз’єм.
Наостанок – перевірте характеристики пристрою GFCI. Навіть якщо у вас найкращі ізолятори, але якщо немає пристрою для швидкого виявлення витоків струму, вся система залишається небезпечною.